- вгвинчений
- (угви́нчений), -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до вгвинтити. || вгви́нчено (угви́нчено), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вгвинчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови